Я як маленькі немовля, шчо спати вже не хочу,
Кудысци лізу й кудись біжу.
После кімнаті згадував очі,
Не бачу перешкоди й межу.
Дорослі свитол, дзічачы рэчы,
Незрозуміла шчось під них бурчу.
У маей птиці бил найкрайшчый вечер,
Я за неї без крил лечу.
И ми од во сидім посеред ночі,
И так тихесенька себе мовчім,
Дивись на небо, обирай шчо хочеш,
Тады я зіроньку тебе спустів.
Тi перемога й поразка,
Ми у сім святе счасця шукачі,
Я прачытау тебе добру казку,
I тi заснеш, як в тати на плечі.
Я всі твои сні, тi день неясні,
Я захід сонца, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни
Коли ті поруч – запiнись зямля.
Я всі твои сні, тi день неясні,
Я захід сонца, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни
Коли ті поруч – запiнись зямля.
Парой плили як виноград з паркану,
Навит зима нас не разделиць вже,
Біжу видали як [1?] [2?],
[3?] найбанальнийшчый сюжет.
И як би ті не прочалась,
Я доручаю табе свае серце назавжди.
Я хочу, шчо б ті завжди посміхалась,
Да маего живця. А мае живця – це ті.
Я всі твои сны, ті день неясні,
Я захiд сонця, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни,
Коли ті поруч – запiнись земля.
Я всі твоє сні, ті день неясні,
Я захід сонца, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни,
Коли ті поруч – запiнись земля.
Кудысци лізу й кудись біжу.
После кімнаті згадував очі,
Не бачу перешкоди й межу.
Дорослі свитол, дзічачы рэчы,
Незрозуміла шчось під них бурчу.
У маей птиці бил найкрайшчый вечер,
Я за неї без крил лечу.
И ми од во сидім посеред ночі,
И так тихесенька себе мовчім,
Дивись на небо, обирай шчо хочеш,
Тады я зіроньку тебе спустів.
Тi перемога й поразка,
Ми у сім святе счасця шукачі,
Я прачытау тебе добру казку,
I тi заснеш, як в тати на плечі.
Я всі твои сні, тi день неясні,
Я захід сонца, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни
Коли ті поруч – запiнись зямля.
Я всі твои сні, тi день неясні,
Я захід сонца, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни
Коли ті поруч – запiнись зямля.
Парой плили як виноград з паркану,
Навит зима нас не разделиць вже,
Біжу видали як [1?] [2?],
[3?] найбанальнийшчый сюжет.
И як би ті не прочалась,
Я доручаю табе свае серце назавжди.
Я хочу, шчо б ті завжди посміхалась,
Да маего живця. А мае живця – це ті.
Я всі твои сны, ті день неясні,
Я захiд сонця, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни,
Коли ті поруч – запiнись земля.
Я всі твоє сні, ті день неясні,
Я захід сонца, ті моя зоря,
Я розквітаю навет без весни,
Коли ті поруч – запiнись земля.