Тихо, діти сплять!
Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас, а поки
Тихо, діти сплять!
Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль, а поки
Тихо, діти сплять!
На краю гори – там безодня
Я води побачила порив і цього дня
Люди тягнуть руки до гори, але тонуть:
Зняти кожен хоче той вид з телефону
Добре, що то був мій сон, а у снах є мораль:
Поки сієм пісок, ми вбиваємо рай
Ми шукаєм зерно на уламках ґрунтів
Галасуємо знов у своїй самоті серед стін
Рушимо все. Нищимо все. Світу океан нам вже ніби басейн
Ворог це лід, все ховаєм в землі. Так зникає наш дім
А навколо техніки марші, затихає голос, що лине від старших
Всі лежать без дій, іще навіть не впавши
Так коли настане сончас, то і буде той час коли…
Знову мілина не мина, де та глибина?
Висохла вода, вже нема. І не дивина
Тисячі лісів без тварин – там панує дим
А що залишим молодим ми?
Діяти! Терміново діяти! Бува
З часом відбуваються нечувані дива
Поростає мохом і залежаний диван
Весь обєм робіт діли на два поки ще жива
Дихає трава, вітер порива сірі хмари вам
Полива дощем, проростають ще квіти із хвощем
Сонце не пече, підростає ліс і ростуть малі діти на землі
Дивляться на нас, а ми все для них
Доки цей світ ще не зник
Доки цей світ ще не зник
Доки цей світ ще не зник
Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас, а поки
Тихо, діти сплять!
Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль, а поки
Тихо, діти сплять!
На краю гори – там безодня
Я води побачила порив і цього дня
Люди тягнуть руки до гори, але тонуть:
Зняти кожен хоче той вид з телефону
Добре, що то був мій сон, а у снах є мораль:
Поки сієм пісок, ми вбиваємо рай
Ми шукаєм зерно на уламках ґрунтів
Галасуємо знов у своїй самоті серед стін
Рушимо все. Нищимо все. Світу океан нам вже ніби басейн
Ворог це лід, все ховаєм в землі. Так зникає наш дім
А навколо техніки марші, затихає голос, що лине від старших
Всі лежать без дій, іще навіть не впавши
Так коли настане сончас, то і буде той час коли…
Знову мілина не мина, де та глибина?
Висохла вода, вже нема. І не дивина
Тисячі лісів без тварин – там панує дим
А що залишим молодим ми?
Діяти! Терміново діяти! Бува
З часом відбуваються нечувані дива
Поростає мохом і залежаний диван
Весь обєм робіт діли на два поки ще жива
Дихає трава, вітер порива сірі хмари вам
Полива дощем, проростають ще квіти із хвощем
Сонце не пече, підростає ліс і ростуть малі діти на землі
Дивляться на нас, а ми все для них
Доки цей світ ще не зник
Доки цей світ ще не зник
Доки цей світ ще не зник